Шан-нос (ірл. sean-nós — «старий стиль») — давня традиція ірландського сольного співу без інструментального супроводу, одна з найглибших і найшанованіших форм ірландської народної музики. Пісні виконують переважно ірландською (гельською) мовою.
Головна прикмета шан-носу — надзвичайно багата орнаментика: співак прикрашає мелодію численними дрібними «завитками», варіаціями та мелізмами, причому щоразу по-новому, тож кожне виконання неповторне. Ритм вільний, підпорядкований словам і диханню, а не рівному метру. Це глибоко особистий, зосереджений спів, у якому головне — не гучність чи блиск, а тонка передача змісту й почуття. Шан-нос — жива нитка, що поєднує сучасну Ірландію з її прадавньою пісенною спадщиною, і предмет особливої національної гордості.
