Коломийка — це і танець, і пісня одночасно, і форма народної поезії. Структура — 14-складовий вірш з «карбованим» ритмом, що вкладається у музичну фразу з двох тактів у 2/4. Тексти часто містять жартівливі, іронічні, любовні мотиви.
Назва походить від міста Коломия на Прикарпатті. Під коломийку танцюють у парі або групою в колі; рухи енергійні, з притопами та обертаннями. Співають коломийки на весіллях, ярмарках, у гостях. Традиційний ансамбль — троїста музика (скрипка + цимбали + бубон), але коломийку можна почути і в сучасних обробках: «ДахаБраха», «Океан Ельзи» («Коломийка»), «Тартак». Коломийка — живий жанр, що постійно оновлюється.
